В субботу, 23 декабря, на телеканале СТБ в прямом эфире состоялся большой финал шоу «Х-фактор-8». Во время прямого эфира фронтмен группы «Yurcash» Юрко Юрченко пообщался с нашими журналистами.

Сьогодні Ви готували вже три номери. Важче було?

Та ні, все нормально. Ми уже ввійшли в такий темп, що якби готували навіть п’ять номерів, то зробили б це абсолютно легко. Це чудесне тренування. Я б порадив сюди прийти всім зіркам, щоб перевірити себе на якусь «х-факторність», потренуватися робити за дві години аранжування і пісню, тому що тут просто шалений темп.

Як було працювати разом із солісткою легендарних «Boney M.» Liz Mitchell?

Працювалось дуже легко. Я хвилювався, думав, як підступитися. У мене погана англійська. І хоча я вчив, що сказати, але в результаті такого «накидав»… Вона ж мені каже: «Молодий чоловіче, не переймайтесь. У вас виходить Mick Jagger, працюємо». Liz Mitchell дуже щира, дуже непафосна. Люди такої величини дуже прості. Ми знайшли контакт, багато жартували за кулісами, і на одній сцені з нею було легко, як зі своєю давньою знайомою. Ми одразу знайшли спільну мову.

Чи давала Liz Mitchell якісь поради?

Ні, абсолютно. Єдине, що сказала — «Energy and emotions», тобто давайте якомога більше руху та емоцій, щоб глядач отримав справжню радість. Вона ж бачила все, виступала навіть з Michael Jackson. Уявіть, які це люди! І тут я, якийсь дядько з України. Хто ми для неї? Liz Mitchell одразу зрозуміла, що я такий хлопець, панк-рокер. Сміялася з моїх витівок. Все чудово, все мені сподобалося. Я щасливий, тому що тепер можу сказати, що співав на одній сцені разом з «Boney M.», і це неймовірно!

Чи встигли показати все, що хотіли, на проекті?

Ні. Коли ми прийшли на «Х-фактор» продюсери попросили написати список пісень, які б ми хотіли виконати. І у мене був дуже довгий список. Я дуже хотів заспівати «System of a Down» в образі Ісуса Христа, з «Хрещеного батька» композиції, дуже багато всіляких мелодій, року, попси,  всього. Мені так подобалося експериментувати, я від цього ловив просто кайф.

«Х-фактор» невдовзі завершиться. Чи плануєте взяти участь в якомусь іншому конкурсі, наприклад, «Євробаченні»?

Ми, між іншим, вже пройшли попередній відбір на «Євробачення». Я вже з’їздив паралельно туди, виступив перед журі. Все, вони прослухали пісню, і після Нового року ми почнемо готувати композицію на «Євробачення».

Це пісня спеціально написана для конкурсу?

Так, це пісня спеціально написана для «Євробачення» під час «Х-фактору», її ніхто раніше не чув.

Ви під час «Х-фактору» вирішили взяти участь в цьому пісенному конкурсі?

Так, нехай, ми валимо, як танк (сміється)

Це англомовна композиція?

Так, я сам текст написав. Ключові слова «London is the capital of Great Britain». А що? Я що бачу – про те і співаю. Я не вкладаю великого змісту в речення. Я хочу показати, що лінгвістика необов’язкова, обов’язкова лише любов. І люди це відчувають.

Чи є на проекті «Х-фактор» якісь речі, які б Ви хотіли змінити, повернути назад, щось не так сказати, наприклад? Чи Ви думаєте, що все сталось, як мало бути?

Так, як Бог дав. Ми би з радістю пройшли весь шлях «Х-фактору» знову. Я би з превеликим задоволенням, навіть такий стомлений, повернув би всіх учасників: і Остапа, і Вараву, і «Казку», і «Каблучки…», і знову у все це занурився з головою. Все було так прекрасно, що не можу навіть передати.

Невдовзі Новий рік. Як будете святкувати? Чи маєте якість сімейні традиції?

Новий рік – це сімейне свято. Так, дітки приїжджали буквально на кілька годин, і ми не мали реально часу. Тому дуже хочу зібратись з усіма, купити три банки ікри, їсти її ложкою, і ще тазик олів’є — більше нічого.

Ви вже в фіналі, бажання виграти ще більше зросло?

Я не люблю лукавити, а буде лукавством сказати, що ми того не хочемо. Коли у фінал виходить «Barcelona» і «Manchester United», вони не кажуть: «Ми граємо, тому що любимо грати в м’яч, а виграємо, чи ні — це вже другорядне». Так не буває. Якщо ти вже вийшов у фінал, ти будеш, звичайно, боротися. Мені сподобалася інша «фішка»: як набрали обороти Міша та Даша. Мені здається, що я їх в чомусь надихнув. І це мене дуже гріє, що я, ніби, як наставник, адже я їм розказував, що це все потрібно не їхнім педагогам по вокалу, це треба, в першу чергу, їм самим, що вони повинні робити так, як бачать. І я бачу, наскільки вони виросли, наскільки в фіналі дали достойний бій мені. Не знаю, хто потрапить в суперфінал, але це вже не ті діти, які сюди прийшли. Я радий дуже за Мішу та Дашу, що ми в трьох дійшли до цього етапу проекту, і будь-хто з нас достойний отримати перемогу.

Що для Вас головне: факт перемоги чи виграш? Що саме?

Мені треба, щоб в трудовій книжці було записано, що я дядько сорока п’яти років прийшов і це зробив. Це важливо для моїх дітей, для мами, для всього. Тому що я вже можу сьогодні піти, але після сьогоднішнього виконання «Я йду» я скинув весь зайвий багаж, тобто я зараз вільний, як птах.