В субботу, 6 мая, на телеканале СТБ состоялся первый прямой эфир шоу «Україна має талант. Діти-2».

На сцене своими номерами зрителей и судей шоу впечатляли и восхищали Егор Гармаш, Элина Ледянкина, Богдан Нестеровский, «RAP school in Ukraine», Нана Притула, Влад Ониськив и Вероника Морская.

Во время голосования нашим журналистам удалось пообщаться с Игорем Кондратюком.

Ігорю, Ви суддя вже не перший рік. Скажіть, цей сезон «Україна має талант. Діти» чимось Вас здивував, чи Вас вже нічого не може здивувати взагалі?

Я такий самий глядач, як і всі, хто дивиться телевізор. Очевидно, людей здивувати зараз нереально важко. Зараз така історія, що людину бере тільки харизматичний, цікавий учасник. Його рівень співу, танцю, пластики, акробатики майже не має значення. Тому що за стільки сезонів ми бачили дуже вправних, одних з найкращих, умовно кажучи, на планеті дорослих, мається на увазі, учасників. Тому зараз люди голосують за харизматичність, якусь, може, дивну історію, може, якусь печальну історію. І в цьому сенсі до сих пір з’являються люди, які дивують, які є, так би мовити, «героями нашого часу» з різних причин: або в силу таланту, або в силу харизми якоїсь дуже дивної, або в силу того, що ми розуміємо, що це перспектива, перспективний учасник, і в подальшому за ним буде дуже цікаво спостерігати. А так, звичайно, просто танцем, співом… чим ще здивувати? Нічим. Це, як з кіно. Кіно продовжують знімати вже більше, ніж сто років, і, здавалося б, уже все знято. Разом з тим є цікаві драматургічні ходи, є прекрасна гра акторів, і в цьому сенсі наше шоу може продовжуватися вічно.

Особисто для себе Ви виділили учасника з неповторною харизмою, за якого будете вболівати?

Так, я виділив, але я не можу його називати, тому що сьогодні відбувся лише перший півфінал, тому це буде не дуже коректно відносно інших учасників.

У Вас на шоу склалось амплуа дуже серйозного і суворого судді…

У нашому журі хтось же мусить казати дітям тверезу якусь оцінку їхніх можливостей в нашому змаганні. Тому що приходять з різним рівнем підготовки, приходять з різним рівнем бажання. Я просто так влаштований, що не можу сказати людині, яка просто дуже хоче і навіть харизматична, «так», якщо ця людина, на мій погляд, не дотягує до якогось рівня. В цьому сенсі на моєму місці міг бути хтось інший з таким самим складом оцінки і оцінювання член журі. Я мушу таким бути, тому що хтось же мусить бути суворим і тверезим в оцінці.

Ніколи не хотіли змінити цієї своєї ролі в журі?

В мене було кілька моментів, і вони завжди є, коли мені здається, що я проголосував неправильно, неправильно вибрав, неправильно оцінив. Особливо це буває тоді, коли я дивлюсь в записі ефір і розумію, що я трішки був неадекватним, помилився. Яскравий приклад – виступ в першому прямому ефірі RAP school in Ukraine. Сидячи в залі, я не розумів слів у їхньому виконанні, але коли подивився їх виступ у повторі, то все зрозумів. Так, вони абсолютно недосконалі, тому що вони молоді, але слова телеглядач зрозумів. Я ж нічого не зрозумів. Може, у когось виникла думка, що я не збагнув сенсу, але я просто не зрозумів слів. Якби я мав змогу повернути час назад, то я, звичайно, сказав би, що ваші слова були зрозумілими, але ви все одно невправні репери, не такі, як ваш вчитель Лоїк. Це нормально і зрозуміло.

Якби таке шоу «Україна має талант. Діти» було у Вашому дитинстві, які б свої таланти Ви там представили? Чи Ви б побоялись і не пішли на таке шоу?

Я не думаю, що я би представив якісь таланти. Справа в тім, що в своєму дитинстві я мав смішний титул, здається, «Чемпіон району з бальних танців». Це було трошки несерйозно, це був такий наш сільського району рівень. Навіть смішно зараз казати про це. Я би навряд чи якийсь свій талант зміг показати, бо захоплювався в основному футболом, але це все одно було на другому місці. Тому що на першому місці у мене було навчання. Я був відмінником і закінчив школу з золотою медаллю. Мене цікавили точні науки, фізика, астрономія. І, чесно кажучи, тут жоден з учасників не демонстрував фізику чи астрономію. До речі, в моєму дитинстві цих новітніх способів, за якими можна на пальчиках порахувати великі двох чи навіть чотирьохзначні числа, не знали. Була досить закрита країна. Може, звісно, й знали про це якісь викладачі в Києві чи Москві, але в моєму Каланчацьку таке відомим не було. Я думаю, що не зміг би виступити на такому шоу. Хоча… Ще ж історія полягає в тому, що я дивлюсь телевізор і хочу взяти участь. Тоді було інше телевізійне, свого роду, талант-шоу «Що? Де? Коли?», яке для мене було взірцем. Я читав книжки і хотів туди потрапити, і туди в результаті потрапив. Власне кажучи, з цього і почалось моє знайомство з телебаченням. Якби я тоді бачив таке шоу, яке у нас зараз іде, то, може б, навчився запам’ятовувати число π до якогось десятитисячного знаку, бо в мене в дитинстві була чудова пам’ять, і я вивчав віршики просто на раз.

Буквально на днях будуть перші прямі ефіри «Євробачення». Скажіть, Ви задоволені рівнем підготовки України до такого великого конкурсу?

Україна повністю готова до «Євробачення», сумніву немає. Я вже бачив сцену тижнів півтора-два тому. А в чому може бути неготовність? Все одно комусь щось не сподобається, хтось виступить гірше, ніж планується. Сцена готова, глядацькі місця є, квитки продаються, і я маю навіть декілька квитків, в тому числі на фінал. На півфіналах буду присутнім в залі, а от фінал, на жаль, не зможу подивитися, тому що буде якраз прямий ефір «Україна має талант. Діти». Загалом, думаю, все буде нормально. Я не розумію такого значного ажіотажу, який у нас знявся. Це тому що у нас дуже мало буває пристойних, класних, на рівні заходів.

Якісь поради чи слова підтримки висловлювали Жені Галичу і гурту «О.Torvald»?

Я з ним знайомий зовсім поверхнево, і, відповідно, поради йому давати не можу. Єдине, що можу сказати, я бачив його на концерті Invictus Games, і там його англійська була на багато краща, ніж на відборі на «Євробачення» на каналі СТБ. Тобто хтось з ним займається. Крім того, у нього з’явився бек-вокал, дівчина, яка трішки йому допомагає дотягнути те, що треба дотягувати. Працюють.