В субботу, 6 мая, на телеканале СТБ состоялся первый прямой эфир шоу «Україна має талант. Діти-2».

На сцене своими номерами зрителей и судей шоу впечатляли и восхищали Егор Гармаш, Элина Ледянкина, Богдан Нестеровский, «RAP school in Ukraine», Нана Притула, Влад Ониськив и Вероника Морская.

Во время голосования нашим журналистам удалось пообщаться с Дзідзьо.


Сьогодні відбувся перший ефір. Чи визначилися Ви вже зі своїми фаворитами?

Моя мама на мене дуже впливає. Вона телефонує мені і розказує, за кого я маю голосувати і що я маю говорити. А я кажу: «Мамо, я вже сам буду приймати своє рішення». Сьогодні моя фаворитка — маленька дівчинка, в неї такий образ симпатичний і щирий, такий дитячий-дитячий. І хлопчик без ноги Єгор Гармаш, адже у нього неймовірно світяться очі, в яких можна прочитати справжню радість. А ти дивишся на нього і розумієш, що дитина пересилила себе і багато робить, тоді як ми себе жаліємо і кажемо, що і це не так, і інше не так. Думаємо, дві ложки цукру чи три…

Ви вже другий сезон в журі «Україна має талант. Діти». Скажіть, Вам зараз вже простіше?

Мені набагато легше, бо я звик до Слави і Ігоря. Вони, мабуть, думали, що прийшло чудо бородате, смішне, кудлате», а до купи – ми дуже хороше журі. Кожен має свій характер, кожен оцінює по-своєму. У нас сформувалася дуже сильна команда, і весела, і розумна, і дотепна. Люди нас люблять. Тільки мені доводиться «віддуватися» за Кондратюка (сміється). Зараз ми знімаємо повнометражний фільм «DZIDZIO Контрабас». І от одна жіночка, яка приймає учать у нас, як актриса масовки, підійшла до мене і каже: «Передайте Кондратюку, що так з дітками не можна чинити». Адже люди дуже переймаються. Вони знають кожну історію. Ми не можемо вникати так глибоко і перейматися. А люди переймаються і переживають за дітей.

Психолог проекту каже, що деякі дітки бояться саме Вас, як думаєте, чому?

А так завжди, на Дзідзьо хочуть дивитися, але здалеку. Маленькі діти на інших не дивляться, а дивляться тільки на мене. Хочуть до мами на руки, здалека за руку когось тримати, потім вони до мене звикають і за мною плачуть. Вони бояться тільки спочатку. Отже, їх зацікавило щось. А якщо щось дуже цікавить, ти не можеш одразу підійти і бути поряд.

Може, Ви для діток схожі на якогось казкового героя?

Я є природнім, в мене є і помилки, і гріхи, але я дуже справедливий. Я є чесним героєм.

У Вас амплуа такого позитивного і доброго судді…

Чесного.

Ніколи не хотіли це амплуа змінити, наприклад, на суворого?

А я колись зроблю один день проти себе, проти своєї волі, і побачимо, що з того вийде. Проте, думаю, ліпше бути таким, як я є, нічого не змінювати, а вдосконалювати те, що я маю. І буде набагато кращий результат.

 Якби таке шоу «Україна має талант. Діти» було у Вашому дитинстві, які б свої таланти Ви там представили? Чи Ви би побоялися?

Я би співав. Я би не боявся, я би співав, тому що все своє життя я мріяв стати великим артистом. В мене такий голос, що скло тріскало від тиску, а слух такий, що я міг без жодної помилки повторити будь-яку мелодію, тому мама мене віддала одразу в дві школи: музичну і загальноосвітню.